Схема проїзду
Новини
  • 26.06 2019
    «Summer kids fest»

    При центрі розвитку дитини в Херсонському ясла-садку компенсуючого типу №60 з 1 по 27 червня  2019 року працював літній оздоровчий білінгвальний англомовний...

Архів новин

Логопедичні послуги

Вчитель – логопед проводить корекційно – розвиваючу роботу, спрямовану на розвиток слухового та фонематичного сприймання, зорової та слухової уваги, пам’яті, постановки, автоматизації та диференціації звуків, дає знання з грамоти.

Сучасний розвиток комп’ютерних технологій стає незамінним помічником для спеціаліста логопеда, також може бути цінним партнером дитині під час навчання та гри. Мультимедійна дошка дозволяє зберегти повний візуальний і звуковий контакт вчителя – логопеда з дитиною, а також прискорює роботу по формуванню навичок мовлення у дитини.

ПОРАДИ БАТЬКАМ

ЯК РОЗВИВАТИ МОВЛЕННЯ ДИТИНИ

      Оволодіння зв'язним мовленням  є необхідною передумовою для того, щоб дитина могла опанувати не тільки грамоту, а й письмове мовлення як засіб спілкування, здатний при необхідності ( наприклад, при листуванні ) замінити собою усне мовлення. Практика свідчить, що у  складному становищі опиняються ті діти, які при вступі до школи майже не володіють або недостатньо  володіють  навичками усного мовлення, не вміють зв'язно розповісти  про події свого життя, про переглянуті фільми тощо.

devochka s_zerkalom     Такі типи мовлення як опис чи розповідь  починають формуватися  в дітей тільки після трьох років, оскільки лише в цьому віці  виникає потреба  описувати та розповідати   і  з'являються необхідні передумови для оволодіння зазначеними типами мовлення.  Необхідність у передачі власних думок з'являється у зв'язку із самостійною практичною діяльністю дитини, у процесі якої й  виникають ті думки, якими вона хоче поділитися з оточуючими. Особливо ж активно зв'язне мовлення  розвивається в період між 4 і 5 роками, коли в процесі  ускладнення  гри в дитини поступово формується регулююча функція мовлення. Після трьох років, особливо до 4-5років, у неї вже є в наявності й необхідні мовленнєві передумови для оволодіння зв'язним мовленням, свого роду «матеріальна база»: дитина  вже володіє досить великим словниковим запасом і основними граматичними нормами мовлення, що дозволяє їй правильно будувати речення. Але якщо  при побудові речень перед нею  стояло завдання оформити граматично правильно зв'язок між окремими словами, то при побудові зв'язного висловлювання мова йде вже про логічний зв'язок  між окремими реченнями.

    Дітям буває важко простежити причинно-наслідкові зв'язки між подіями та передати їх у  логічній послідовності. З цієї причини розповідь 4-5-річної дитини нерідко є простим нагромадженням фраз. Не закінчивши однієї думки, дитина «перескакує» на іншу, з абсолютно новим змістом,  не пов'язану з першою. Отже, смислові зв'язки між окремими реченнями в таких «розповідях» виражені слабо або навіть повністю відсутні, що ускладнює їх розуміння.

Прийоми формування зв’язної розповіді

     По-перше, потрібно викликати в дитини бажання про щось розповідати, оскільки зв'язне мовлення може бути сформоване лише при наявності внутрішньої мотивації  на «самостійне говоріння». З цією метою можна розпочати зацікавлено про щось розпитувати дитину, спонукаючи її розповісти про якусь цікаву для неї  подію, про гру, про відвідування зоопарку  тощо. Слухати потрібно уважно, направляючи плутану розповідь дитини в потрібне русло шляхом постановки  запитань.

    По-друге, необхідно навчити дитину розуміти зв'язні висловлювання, простежувати послідовність подій, встановлювати  їх причинно-наслідкові зв'язки. Підґрунтям для формування навичок розуміти текст є  читання й розповідь  їй казок та привчання дитини  уважно стежити за розвитком подій. Так, наприклад, вона повинна навчитися розуміти, що не можна спочатку розповісти про те, що вовк з'їв Червону шапочку, а потім про те, як мама напекла пиріжків  і попросила дівчинку відвідати хвору бабусю.

      Для оволодіння зв'язним мовленням слід навчити дитину відповідати   на запитання повно. Удосконалювати цю навичку  можна також на матеріалі  казок. Прочитавши вголос казку, поставте  за її змістом запитання відповідно до розвитку сюжету казки.  Повні відповіді дитини  і будуть майже переказом прочитаного.

     Дотриманню послідовності під час відтворення подій тексту  допомагає складання розповіді  за серією сюжетних картин, сам порядок розташування яких є чітким планом, який не дозволить відхилитися в сторону від основної сюжетної лінії розповіді.

    Поступово формується навичка самостійно   складати автономний текст. Для підготовки   до розповіді  пропонується розглянути  сюжетну картинку, у  процесі спостереження  дитині ставлять запитання щодо її змісту. Після цього саме складання розповіді вже не повинно викликати в  дитини особливих труднощів.

Види вправ:
• переказ прочитаної дорослими  казки чи оповідання;
• переказ переглянутого мультфільму;
• розповідь про події минулого дня;
• розповідь про цікаву прогулянку, про екскурсію;
• закінчення розпочатого дорослими  оповідання (а що буде далі?);
• складання розповіді за відомим  змістом  (а що було до цього?).

    Усі ці систематичні вправи поступово привчать дитину до дотримання певних правил при побудові розповіді, до послідовного викладу думок і простеженню зв'язку між подіями.   Дитина навчиться  розуміти, що розповідь з чогось починається та чимось закінчується. Саме це й важливо для відповіді  під час навчання у школі, де, як правило, вимагатиметься  більш повний та логічний переказ навчального матеріалу.