Підсумки роботи (2020/2021н.р.)

Херсонський  ясла-садок компенсуючого типу - центр розвитку дитини №60 Херсонської міської ради  (далі – заклад) у 2020/2021 навчальному році здійснював освітню діяльність відповідно до вимог чинного законодавства України та нормативно-правових актів у галузі освіти.

Наш заклад, як заклад компенсуючого типу, виконував освітні послуги з метою забезпечення педагогічного, корекційно-розвиткового, психологічного впливу на дітей з тяжкими вадами мовленнєвого та особливими освітніми потребами.

Освітня діяльність упродовж начального року здійснювалася за трьома напрямами: корекційно-розвитковий; художньо-естетичний; фізкультурно-оздоровчий.

Упродовж року в закладі функціонували 9 вікових груп, з яких: 2 – групи раннього віку (діагностичні), 2 – групи молодшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення, 2 – групи середнього дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення, 2 – групи старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення, 1 – різновікова група із затримкою психічного розвитку та Центр розвитку дитини для 15 дітей.

У 2020/2021 навчальному році отримало корекційну освіту: на початок року – 153 дітей; на кінець року – 146 дітей, з них: раннього віку – 33, молодшого дошкільного віку – 36, середнього дошкільного віку – 32, старшого дошкільного віку –33, в різновіковій групі із ЗПР – 16 дітей, підготовлено до школи – 29 дітей.

Кількість дітей випускних груп: 41 дитина. В групі для дітей із ЗПР навчалося 8 дітей – 20%, групи для дітей із ЗНМ – 33 дитини – 80%.

Результативність корекційного впливу випускних груп: з виправленим мовленням – 15 дітей – 37%;    зі значним покращенням – 23 дітей – 56%; без покращень – 3 дитини – 7%.

Рекомендовано направити випускників (29) дітей: в загальноосвітній навчальний заклад – 27 дітей – 93%;  в клас ІПК – 1 дитина – 3,5%; в заклад дошкільної освіти загального типу – 1 дитина – 3,5%.

В закладі отримували освіту діти пільгових категорій, (26 дітей) а саме: 3 дитини-інваліда; 18 із затримкою психічного розвитку; 5 дітей із багатодітних сімей.

Режим роботи закладу у порівнянні з попереднім навчальним роком не змінився і становив 10,5 годин (8 груп). Враховуючи потреби батьків, у закладі працювала чергова група (12 годин).

Освітній процес для здобувачів освіти здійснювався українською (державною) мовою.

Додаткові освітні послуги реалізувалися через гурткову роботу, роботу у центрі розвитку дитини: групи з підготовки дітей до навчання в школі, міні-садка «Теремок». У закладі працювали гуртки на безоплатній основі:

«Веселий чобіток» – гурток з хореографії, керівник Людмила ЛУЦЕНКО. Кількість дітей – 135.

«English club» – гурток з англійської мови, керівник Аліна ЧОЛОВСЬКА. Кількість дітей – 140.

Гуртки на платній основі:

«Казкова фізкультура» – спортивний гурток, керівник Світлана ІВАНОВА. Кількість дітей – 57.

«Степ-аеробіка» – спортивний гурток, керівник Світлана ІВАНОВА. Кількість дітей – 24.

«Світанок» – гурток сучасного танцю, керівник Людмила ЛУЦЕНКО. Кількість дітей – 111.

«Happy English» - гурток діалогічного англійського мовлення, керівник Аліна ЧОЛОВСЬКА. Кількість дітей – 111.

Свою роботу педагоги здійснювали в молодших, середніх і старших групах. Охоплення вихованців гуртковою роботою становить 75%. Це дозволило вихованцям закладу стати лауреатами, переможцями і призерами різних творчих проектів: ІІ місце в конкурсі «Крок до зірок» в номінації «Співоче сузір’я», активна участь в конкурсі «Світ очима дітей», вихованець закладу переможець міського он-лайн Фестивалю для дошкільників «Літературні намистинки» у номінації «Читання прози, віршів напам’ять»; участь в міському конкурсі «Крок до зірок».

У червні 2021 року продовжена реалізація білінгвістичного проекту «Summer kids fest» в центрі розвитку дитини закладу. Працювало 6 груп (88 дітей), які мали змогу із самого ранку до вечора вивчати англійську мову. На кожен день було сплановано та затверджено заходи для цікавого проведення дозвілля здобувачів освіти. Протягом дня проходили лінійки, розваги та флешмоби англійською; в кінці кожного тижня діти презентували казки англійською мовою. Це дало їм величезний крок у вивченні англійської мови, адже вони невимушено, граючись засвоїли багато лексичного матеріалу.

Для здійснення освітнього процесу заклад за минулий рік поповнився навчально-методичною та довідковою літературою на 5%, канцтоварами і посібниками на 15%, м’яким і твердим інвентарем на 15%. Оновлено роздатковий і демонстраційний матеріал з мовленнєвого розвитку дітей, сенсорного-пізнавального розвитку на 20%. Групи на 85% забезпечені навчально-дидактичними посібниками, демонстраційним та роздатковим матеріалом, літературою, дидактичними, сюжетно-рольовими, настільно-друкованими іграми, канцтоварами, іграшками.

Методичний кабінет оснащено необхідним матеріалом для повноцінної роботи з кадрами: методичною літературою на 40%, методичними  розробками, конспектами занять, матеріалами з досвіду роботи, авторськими розробками, інформаційними матеріалами, посібниками на 50%, періодичними виданнями на 10%. Наочний та дидактичний матеріал систематизовано за розділами програми «Дитина», розташовано для зручності користування, оформлено картотеку. Оформлено стенди «Атестація», «Методичний вісник», «Інформація для педагогів», «Куточок молодого спеціаліста», «Контроль освітнього процесу». Створено інформаційно-педагогічну бібліотеку для вихователів, вчителів-логопедів, практичного психолога, музичних керівників, інструктора з фізичної культури, керівників гуртків, з підготовки дітей до школи.

Методична робота з педагогами спрямовувалася на підвищення професійного рівня педагогів. Кількісні показники та аналіз оцінювання рівня організації методичної роботи визначили, що всі форми методичної роботи проведено в повному обсязі, носили науково-методичний і пізнавальний характер, сприяли розвитку творчої активності педагогів, підвищенню компетентності та професійної майстерності кожного педагога. Зміст і форми методичної роботи будувались на діагностичних засадах, диференціації освітнього рівня, досвіду, професійних запитів кожного педагога та згідно річного плану. 

Кількісний, якісний та фаховий склад педагогічних працівників закладу змінився і становив 32 особи: звання «Заслужений працівник освіти України», знак «Василя Сухомлинського» – 1 особа (3,1%), не змінилося; звання «Вчитель-методист» мають 3 особи, збільшилося на 1 особу (9,4%), звання «Вихователь-методист» має 1 особа (3,1%), не змінилося у порівнянні з попереднім навчальним роком, звання «Старший вихователь» (3,5%) – має 1 особа, не змінилося у порівнянні з попереднім навчальним роком, спеціалістів вищої категорії – 7 чол. збільшилося на 1 особу і становить 22%, спеціалістів першої категорії – 7 чол. (22%), збільшилося у порівнянні з попереднім навчальним роком на 2 особи; зменшилося у порівнянні з попереднім навчальним роком на 2 особи спеціалістів другої категорії – 9 осіб (28%); спеціалістів – 9 чол. (28%). З них вихователів – 16 (50%), вчителів-логопедів – 7 (22%), вчителів-дефектологів – 1 (3%), практичний психолог – 1, соціальний педагог – 1, музичні керівники – 2, хореограф – 1,  інструктор з фізичного виховання – 1; керівників гуртків – 2; 1 особа у відпустці по догляду за дитиною.

Педагогічні працівники з урахуванням результатів самооцінки компетентностей і професійних потреб, змісту власної педагогічної діяльності та посадових обов’язків самостійно обирали конкретні форми, види, напрями та суб’єктів надання освітніх послуг з підвищення кваліфікації, що засвідчено в дипломах, сертифікатах, посвідченнях. Питання підвищення кваліфікації педагогічними працівниками розглянуто на педагогічній раді №3 від 24 грудня 2020 року, також відповідно до плану підвищення кваліфікації у 2021 році пройшли курсову перепідготовку: в комунальному вищому навчальному закладі «Херсонська академія неперервної освіти» Херсонської міської ради вихователі: Оксана ДУДЕНКО, Світлана КУЗЬМЕНКО, Любов СКОРА, Ганна СЕРДЮК; вчителі-логопеди: Катерина БАЗІЛЄВА, Вікторія КАПАРУЛІНА; у Всеукраїнській громадській організації «Асоціація працівників дошкільної освіти» Інна РАСКЕВИЧ, вихователь-методист; (2 практичних курси, обсягом 60 годин) в Товаристві з обмеженою відповідальністю Секрети Терпсіхори, Людмила ЛУЦЕНКО, керівник гуртка з хореографії (практичний курс 72 години), Катерина ХОРЕЧКО, музичний керівник (2 практичних курси, обсягом 144 години).

Атестовано вісім педагогічних працівників: Оксана ГОРБЕНКО, вчитель-логопед – відповідає раніше присвоєній кваліфікаційній категорії «спеціаліст вищої категорії» та присвоєно педагогічне звання «вчитель-методист»; Оксані ДУДЕНКО, вихователю – присвоєно кваліфікаційну  категорію «спеціаліст вищої категорії»; присвоєно кваліфікаційну  категорію «спеціаліст першої категорії»: Катерині БАЗІЛЄВІЙ, вчителю-логопеду; Лілії ШАПАР, вихователю. Присвоєно кваліфікаційну категорію «спеціаліст другої категорії»: Олені МАЛЬОВАНІЙ, вчителю-логопеду; Катерині ХОРЕЧКО, вихователю; Катерині ХОРЕЧКО, музичному керівнику; відповідає раніше встановленому 10 тарифному розряду: Ганна СЕРДЮК, вихователь, Людмила ЛУЦЕНКО, керівник гуртка. Це сприяло покращенню освітнього та корекційного процесу, просвітницькій діяльності серед працівників, батьків вихованців.

На виконання річного плану з розділу «Методична робота з кадрами» проведено: інформаційні педагогічні години з актуальних питань дошкільної та корекційної освіти та консультування педагогів; логопедичні консиліуми щодо сучасних аспектів корекційної роботи з дітьми з вадами мовлення; тематичний «Психологічний тиждень»; виставки методичної літератури; кращого розвивального дидактичного матеріалу. Забезпечено: підвищення професійного рівня, ефективності освітнього процесу; взаємне відвідування занять та режимних процесів; проведення моніторингу досягнень вихованців у засвоєнні матеріалу навчальних програм; організаційний та методичний супровід самоосвіти педагогів; презентацію творчих знахідок педагогів щодо ефективних методів, прийомів, форм освітньої роботи з дітьми.

У вересні 2020 року заклад нагороджено: за 1 рейтингове місце серед 100 найкращих ЗДО України у загальному заліку лайт-конкурсу «Мій улюблений дитсадок»; за 1 рейтингове місце серед 100 найкращих ЗДО України у загальному заліку лайт-конкурсу «Краща спортивна кімната ЗДО»; за 1 рейтингове місце серед 100 найкращих ЗДО України у загальному заліку конкурсу «Кращий логопедичний кабінет ЗДО».

Освітній процес у 2020/2021 навчальному році спрямовувався на реалізацію науково-методичної, експериментальної роботи «Моделювання навчально-корекційного освітнього середовища в закладі дошкільної освіти» (коректувальний етап). Виконано завдання освітнього процесу: забезпечували якісну організацію внутрішнього моніторингу освітнього процесу; формували екологічну самосвідомість через реалізацію соціально-екологічного проекту «Виховання культури сортування сміття та поводження з відходами у всіх учасників освітнього процесу»; продовжували розробку системи корекційної освіти, яка передбачає підготовку дітей із тяжкими порушеннями мовлення та затримкою психічного розвитку до інтеграції в загальноосвітній простір. Програмове та психолого-методичне забезпечення педагогічного процесу відповідало меті і завданням діяльності закладу.

Упродовж року проведено консультації, санітарно-просвітницьку роботу для педагогів, батьків, дітей.

Проведено інструктажі з працівниками на робочих місцях та під час виконання різних видів діяльності; щодо попередження й запобігання захворюваності на COVID-19, у вікових групах створено умови для охорони життя і здоров'я дітей щодо запобігання травматизму і нещасним випадкам; з педагогами опрацьовано педагогічну та методичну літературу з означеної проблеми щодо пропаганди здорового способу життя серед дітей і батьків; поповнено банк методичних розробок з питань безпеки життєдіяльності.

Робота з батьківською громадою сприяла пропагуванню основ здорового способу життя та психолого-корекційно-педагогічній просвіті батьків.

Відповідно до Програми дослідно-експериментальної роботи: «Моделювання навчально-корекційного освітнього середовища в дошкільному закладі» на 2016/2021 роки, та наказу управління освіти Херсонської міської «Про здійснення інноваційної діяльності в закладах освіти міста Херсон у 2020/2021 навчальному році №151-Т від 27.10.2020р. пройшов V (коректувальний) етап експериментальної діяльності.

Виконано наступні завдання:

1. Внесено корективи і відповідні зміни до моделі навчально-корекційного освітнього середовища, як умови гармонійного розвитку дітей у закладі дошкільної освіти.

2. Здійснено статистично-кількісний та описово-якісний аналіз результатів експериментального дослідження.

3. Забезпечено активну взаємодію з науковими, науково-методичними установами, іншими навчальними закладами з метою обміну передовим педагогічним досвідом.

4. Працювали над розробкою науково-методичних рекомендацій за темою дослідження.

6. Видано методичну та інформаційно-аналітичну літературу.

7. Складено науковий звіт про результати експериментального дослідження.

Завдяки злагодженому механізму єдиного корекційно-освітнього простору, який забезпечував інтегрований зв'язок між фахівцями діти отримували своєчасну повноцінну корекцію. Працювали спеціалісти за напрямами: корекція і розвиток мовленнєвої й розумової діяльності дітей; художньо-естетичний, здоров’язбереження.

Проаналізувавши  і порівнявши очікувані та отримані результати дослідно-експериментальної діяльності, ми зробили висновки, що ми досягли очікуваних позитивних результатів достатньою мірою, а саме:

- забезпечили успішний розвиток дітей з порушеннями психофізичного розвитку;

- реалізували соціальну адаптацію та інтеграцію дітей з особливостями психофізичного розвитку в соціум;

- оптимізували розвивальний вплив інноваційної моделі навчально-корекційного освітнього середовища закладу дошкільної освіти;

- створили сприятливе навчально-корекційне освітнє середовище для подальшого навчання.

Але слід зазначити, що в процесі експериментального дослідження, в ході застосування інноваційних методик, впровадження моделі навчально-корекційного освітнього середовища нами виявлено, що частина дітей в дослідній групі має порушення процесу обробки сенсорної інформації.

Зважаючи на те, що сенсорний розвиток дітей раннього віку являє собою початковий етап на шляху до формування пізнавальних процесів та психічного розвитку дітей з особливими освітніми потребами, тобто саме сенсорний розвиток забезпечує перехід від сенсорного до раціонального пізнання, від сприйняття до мислення й є підґрунтям подальшої інтелектуальної та практичної діяльності. Сенсорний та інтелектуальний розвиток дитини, до оволодіння мовою, сприяє її особистісному розвитку та дозволяє гармонізувати відносини в соціальному середовищі.

Тому продовження нашої експериментальної діяльності ми вважаємо доцільною. Подальша робота з експериментальної діяльності буде спрямована на розробку практичних матеріалів для раннього виявлення порушення процесу обробки сенсорної інформації, для вчасного корекційного втручання, здійснення просвіти батьків з цього питання та залучення їх до активної співпраці.

Звіт про проведення дослідно-експериментальної діяльності в закладі представлено 27 травня 2021 року на засіданні вченої ради комунального вищого навчального закладу «Херсонська академія неперервної освіти» Херсонської обласної ради. За результатами, які були представлені науковцям, було прийнято рішення вченою радою КВНЗ «ХАНО» ХОР про продовження дослідно-експериментальної діяльності на базі нашого закладу на два роки.

Виходячи з SWOT-аналізу діяльності закладу, втілювалася у життя Програма розвитку закладу на 2014/2021 роки, в якій реалізовано підхід до організації цілісного розвитку і виховання дитини дошкільного віку як особистості, як суб'єкта дитячої діяльності і поведінки.

Педагогічний колектив у 2020/2021 н.р. спрямував  свою діяльність на реалізацію науково-методичної, експериментальної роботи «Моделювання навчально-корекційного освітнього середовища в закладі дошкільної освіти» (коректувальний етап).

Пріоритетними завданнями освітнього процесу у 2020/2021 навчальному році були:

1. Забезпечення якісної організації внутрішнього моніторингу освітнього процесу.

2. Формування екологічної самосвідомості через реалізацію соціально-екологічного проекту «Виховання культури сортування сміття та поводження з відходами у всіх учасників освітнього процесу».

3. Продовження розробки системи корекційної освіти, яка передбачає підготовку дітей із тяжкими порушеннями мовлення та затримкою психічного розвитку до інтеграції в загальноосвітній простір.

На виконання І завдання наш заклад розпочав роботу щодо забезпечення якісної організації внутрішнього моніторингу освітнього процесу. До плану виконання цього завдання ми поставили по-перше: вивчення, планування та підготовку до моніторингу; по-друге: розроблення власного Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти, Положення про академічну доброчесність; по-третє: здійснення самоаналізу діяльності, розроблення Стратегії розвитку закладу; по-четверте: оприлюднення результатів виконання поставлених завдань.

Також виконання першого завдання розглядалося нами як система управлінських дій по досягненню бажаної моделі закладу – моделі єдиного навчально-корекційного освітнього середовища в закладі дошкільної освіти (дітей, педагогів, керівника, батьків), що припускала єдність й активність всіх учасників освітнього процесу. Саме це є внутрішнім освітнім стандартом закладу компенсуючого типу, логікою розвитку закладу, його можливостями, та освітніх запитів батьків здобувачів освіти.

Моніторинг якості освітньої діяльності закладу здійснювався зі всіх сторін життєдіяльності: освітньої, нормативно-правової, господарської, матеріально-технічної, управлінської, (фаховий склад) забезпечення кваліфікаційними педагогічними кадрами.

Підвищення конкурентоспроможності закладу ми розглядали, як здатність задовольнити не тільки наявні, але й прогнозовані вимоги замовників освіти. Їх вивчення стало одним із напрямів діяльності в системі менеджменту якості й маркетингу закладу. Задоволеність замовників освіти відстежувалась й оцінювалась на протязі всього навчального року, в разі необхідності вносилися коригувальні дії.

Моніторинг готовності здобувачів освіти до шкільного навчання показав належну підготовку випускників.

На виконання завдання: «Забезпечувати якісну організацію внутрішнього моніторингу освітнього процесу» було проведено: педагогічну раду «Завдання діяльності колективу та пріоритетні напрямки сучасного закладу дошкільної освіти»; консультації для педагогів: «Моделювання освітнього, предметно-розвивального середовища закладу в умовах досягнення якості дошкільної освіти»; «Психологічна компетентність педагога як запорука успішної взаємодії з дитиною». Розроблено та схвалено педагогічною радою №3 від 24.12.2020 року Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в Херсонському ясла-садку компенсуючого типу - центрі розвитку дитини №60 Херсонської міської ради. Упродовж року здійснювалось тематичне, оперативне, вибіркове, оглядове, попереджувальне, персональне вивчення стану організації  життєдіяльності дітей.

Упродовж навчального року педагоги працювали над створенням освітнього середовища закладу, яке сприяє забезпеченню ефективного формування у дітей необхідних компетенцій, навичок самостійної та спільної діяльності, активної взаємодії, з метою реалізації можливостей кожної дитини.

Відповідно компенсуючого типу закладу, а саме: корекція тяжких мовленнєвих порушень; робота з дітьми із затримкою психічного розвитку; вадами психофізичного розвитку, здійснено оптимальний добір педагогічних кадрів, створено сприятливу для творчої роботи психологічну атмосферу. Система освітньої діяльності у закладі освіти не замкнута, а відкрита через зворотній зв'язок для впливу зовнішніх чинників: засновника, місцевої та батьківської громади, освітньої політики держави.

Результатом виконання І завдання стало: покращення фахової компетентності педагогів на 25%; створення передумов для оздоровлення та покращення фізичного та психічного здоров’я вихованців на 20%.

Виконуючи ІІ завдання плану на 2020/2021 навчальний рік «Формування екологічної самосвідомості через реалізацію соціально-екологічного проекту «Виховання культури сортування сміття та поводження з відходами у всіх учасників освітнього процесу» педагоги відповідально поставилися до виконання цього завдання, а саме: у всіх групах створено належні умови, щодо організації роботи з екологічного виховання дошкільників та культури поводження з відходами. Педагогами власноруч виготовлено дидактичні ігри за допомогою яких діти знайомилися з проблемами, пов’язаними з побутовими відходами, їх негативним впливом на здоров’я людини та навколишнє середовище, причинами утворення сміття; вчилися гармонійно взаємодіяти з довкіллям; виховувалось в дітей чуйне ставлення до навколишнього середовища.

У виконанні вищезазначеного завдання прийняв участь увесь педагогічний колектив. Підготовлено та проведено ряд музично-спортивних розваг; відкритих занять в групах молодшого віку; теоретично-практичний семінар «Виховання культури сортування сміття та поводження з відходами у всіх учасників освітнього процесу»; педагогічна рада «Розвиток екологічної свідомості у дошкільників. Формування сталих світоглядних орієнтирів особистості»; проведено консультації, майстер-клас для педагогів: «Корисні екозвички: привчаємо дитину бути відповідальною до природного середовища»; майстер-клас для батьків на спортивному майданчику закладу: «Зробимо планету чистою»; батькам вихованців були надані консультації: «Як залучити дітей до сортування сміття?»; «Які відходи ми можемо сортувати вдома?»; проведено анкетування батьків «Сміття навколо нас».

Для дітей проведено бесіди, розвивальні заняття, рухливі та дидактичні ігри тощо. Також малюки познайомилися з екологічними казками, складеними педагогами закладу.

Результат виконання ІІ завдання показав, що більшість дітей можуть самостійного застосовувати свої знання у грі, праці, нескладному експериментуванні. У дітей сформовано потребу у дбайливому ставленні до природи. Розвивалися сенсорні відчуття, збагатився чуттєвий досвід, формувалися моральні почуття. У процесі пізнання діти навчалися озвучувати свої спостереження і робити найпростіші висновки. Така робота сприяла розвитку мислення і мовлення, формуванню системи початкових знань про доступні об'єкти та явища природи, серед яких діти перебувають щодня.

На виконання ІІІ завдання плану «Продовження розробки системи корекційної освіти, яка передбачає підготовку дітей із тяжкими порушеннями мовлення та затримкою психічного розвитку до інтеграції в загальноосвітній простір» педагогічним колективом у поточному навчальному році проведена значна робота щодо вдосконалення освітньої та корекційно-розвиткової роботи. Педагоги, використовуючи очну та дистанційну роботу, сучасні наукові розробки, авторські методики, матеріали з досвіду роботи кращих педагогів, створювали сприятливі умови для мовленнєвого та пізнавального розвитку особистості кожної дитини, для її самореалізації.

Використовуючи технічні засоби в освітньому процесі, педагоги представили заняття мовленнєвого, природничого, пізнавального спрямування із залученням театральної діяльності, програванням екологічної казки, складанням описових розповідей, формуванням знань про природу та навичок природо доцільної поведінки в ігровій формі.

Активно впроваджувалась технологія «Мнемотехніка» з використанням відповідних практичних матеріалів (мнемо квадратів, мнемо доріжок, мнемо таблиць), яка сприяла не тільки значному підвищенню відповідного показника, але й спонукала розвитку когнітивних процесів, асоціативного мислення та пам’яті.

Результати опитування дітей, заняття, співбесіди з малюками, перегляд поточних і контрольних занять, режимних моментів, огляди-конкурси виставок посібників засвідчили, що в колективі працюють творчі, ініціативні педагоги, які використовують в своїй роботі найефективніші методи та прийоми для розвитку і виховання дітей.

Ключовим показником якості сформованих знань дітей є виявлення сформованих компетентностей відповідно до Базового компоненту.

Середній показник по закладу під час проведення моніторингу щодо сформованих знань, умінь, навичок за освітніми лініями показує що якість освітньої роботи педколективу з дітьми груп ЗМР та ЗНМ: вересень – 22%; травень – 73%; середній рівень засвоєння знань групи ЗПР вересень – 4%; травень – 34%.                

Слід зазначити, що найвищі показники продемонстрували вихованці груп дітей середнього і старшого дошкільного віку, що свідчить про фахову майстерність педагогів цих груп.

Визначення рівня засвоєння вихованцями змісту освіти за освітнім напрямом «Особистість дитини» передбачала вимірювання показників щодо формування позитивного образу «Я», створення бази особистісної культури дитини, її активної життєдіяльності; виховання в дитини позитивного ставлення до своєї зовнішності, формування основних фізичних якостей, рухових умінь, культурно-гігієнічних, оздоровчих навичок та навичок безпечної життєдіяльності. На кінець навчального року середній показник складає – 65%.

Зміст освітнього напряму «Дитина у природному довкіллі» включає у себе формування у дітей уявлення про природу планети Земля та Всесвіт, розвиток емоційно-ціннісного та відповідального екологічного ставлення до природного довкілля; природничу освіченість щодо наявності уявлень дитини про живі організми і природне середовище, багатоманітність явищ природи, причинно-наслідкові зв’язки у природному довкіллі та взаємозв’язок природних умов, рослинного і тваринного світу, позитивний і негативний вплив людської діяльності на стан природи. На кінець навчального року середній показник складає – 66%.

Оцінка рівня засвоєння вихованцями змісту освіти за освітнім напрямом «Дитина в соціумі», передбачала формування у дітей навичок соціально визнаної поведінки, вміння орієнтуватись у світі людських взаємин, готовності співпереживати та співчувати іншим; долучатися до спільної діяльності з однолітками та дорослими, об’єднувати з ними свої зусилля для досягнення спільного результату, оцінювати власні можливості, поважати бажання та інтереси інших людей. На кінець навчального року середній показник складає – 72%.

Оцінювання за освітнім напрямом «Дитина у світі культури» ґрунтувалось на засадах формування почуття краси в її різних проявах, ціннісного ставлення до змісту предметного світу та світу мистецтва, розвиток творчих здібностей, формування елементарних трудових, технологічних та художньо-продуктивних навичок, самостійності, культури та безпеки праці. На кінець навчального року середній показник складає – 77%.

Вимірювання результатів діяльності за освітнім напрямом «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» визначалось у рівні сформованості доступних для дитини уявлень, еталонів, які відображають ознаки, властивості та відношення предметів і об’єктів навколишнього світу; спрямованих на інтеграцію змісту дошкільної освіти, формування у дітей пошуково-дослідницьких умінь, елементарних математичних уявлень, цілісної картини світу, компетентної поведінки в різних життєвих ситуаціях. На кінець навчального року середній показник складає – 70%.

Оцінювання результатів діяльності за освітнім напрямом «Мовлення дитини» передбачала засвоєння дитиною культури мовлення та спілкування, елементарних правил користування мовою у різних життєвих ситуаціях; залучення дітей до оволодіння українською мовою як державною на рівні вільного спілкування з іншими дітьми і дорослими, виховання інтересу та позитивного ставлення до української мови. На кінець навчального року середній показник складає – 55%.

Освітній напрям «Гра дитини» визначав формування у дітей умінь і навичок, які направлені на розвиток творчих здібностей, самостійності, ініціативності, організованості в ігровій діяльності та формування у вихованців стійкого інтересу до пізнання довкілля й реалізації себе в ньому. На кінець навчального року середній показник складає – 74%.

Узагальнені показники засвідчують позитивну динаміку збільшення відсотка засвоєння програмового матеріалу за усіма освітніми напрямами базового компонента дошкільної освіти. Показники виконання програми у травні збільшилися на 51% відносно показників вересня в групах ЗНМ та ЗМР,  в групі із ЗПР на 30%.

Фізкультурно-оздоровча робота в закладі є актуальною. На заняттях з фізичної культури діти закріпляють базові рухові навички, вдосконалюють свій руховий досвід. Відповідні узагальнені показники свідчать про системну роботу з розвитку фізичного потенціалу у дітей.

Показники рівня засвоєння програми відповідають 71%, що на 11% збільшено від показника станом на вересень 2020 року. Наразі показник є таким, як вище середнього.

Реалізуючи освітній напрямок БКДО «Дитина у світі культури», протягом року в закладі проходили музичні заняття, де формувались уявлення про вокальну та інструментальну музику, основні музичні жанри (пісня, марш, танець); розвивались навички оволодіння елементарною технікою виконання хороводів, танців, музичних ігор, рухів.

Станом на травень показники засвоєння програми відповідають 77%, що складає рівень, як достатній, задовільний.

Упродовж 2020/2021 навчального року значно покращилася взаємодія педагогів з сім’ями вихованців. Всю роботу було спрямовано на застосування форм і методів роботи, які сприяли формуванню активної батьківської позиції, участі батьків в освітньому процесі, психолого-педагогічної допомоги батькам, підтримування всебічного розвитку дітей. Батькам надавалися практичні матеріали для здійснення пізнавальної, мовленнєвої та продуктивної діяльності дитини.

Упродовж 2020/2021 навчального року в закладі працювала соціально-психологічна служба у складі: практичний психолог – І.Анікіна; соціальні педагоги: І.Анікіна, А.Галега.

Соціально-психологічна служба здійснювала роботу за такими напрямками: діагностика, профілактика, корекція, навчальна діяльність, консультування, просвіта, організаційно-методична функція.

Обстеження практичного психолога закладу, в травні 2021 року охопило 27 дітей із ЗНМ і 2 дитини із ЗПР.

Метою обстеження було отримання даних про соціальну та психологічну готовність дітей старшого дошкільного віку до навчання у школі.

Моніторинг готовності дітей старшого дошкільного віку проводився за психодіагностичними завданнями для дослідження мотиваційного, розумового, емоційно-вольового та соціального компонентів:

1. Експрес-діагностика Керна-Йерасика.
2. Мотивацйна готовність: методика «Навчальна мотивація» (за М.Гінзбургом).
3. Інтелектуальна (розумова) готовність: методика «Переплутані лінії» (П.Рея); тест «Запам'ятай 10 слів» (О.Лурія варіант тесту З.Істоміної); тест «Картинки»; «Четвертий зайвий»; методика К.Торенса (розвиток уяви).
4. Емоційно-вольова готовність: «Страхи в будиночках» (тест О.Захарова модифікація М.Панфілової); методика «Графічний диктант».
5. Соціальна готовність: методика «Який Я?»; методика «Програшна лотерея» (Марія Тереза Бельтман).

Дослідження проходило в ранкові години, всі діти були присутні та почували себе добре. Кожному вихованцю виділявся час 35-40 хвилин.

Стан розвитку мотиваційної готовності старших дошкільників до шкільного навчання показав, що:

-            діти, що керуються навчальним мотивом: «Калинка» - 10 з 15 (70,6%); «Перлинка» - 9 з 12 (71,4%).

-            діти, що керуються ігровим мотивом: «Калинка» - 5 з 15 (29,4%); «Перлинка» - 3 з 12 (28,6%).

-            діти, які не зрозуміли завдання: «Калинка» - 0 з 15 (0%); «Перлинка» - 0 з 12 (0%).

Аналіз результатів дослідження інтелектуальної готовності старших дошкільників показав, що діти добре можуть керувати своєю увагою, вміють переключати її з одного виду діяльності на інший, на достатньому рівні розвинені операції мислення (аналіз, узагальнення, порівняння), утримуюча здатність пам’яті у більшості дітей також на достатньому рівні.

Аналізуючи результати отриманих даних за тестом для батьків «Сформованість вольових навичок для навчання у школі», визначено, що:

- на високому рівні сформованості вольових навичок у дітей на думку батьків 19 з 27, що складає 70,4%;

- на достатньому рівні – 14,8% (4 з 27 батьків);

- на середньому рівні – 7,4% (2 з 27 батьків);

- на низькому рівні – 7,4% (2 з 27 батьків).

Результати оцінювання емоційного ставлення дітей до майбутнього процесу навчання в школі показали, що діти переважно налаштовані позитивно (61,2% - високий рівень, 30,5% - середній рівень, 8,3% - низький рівень).

Рівень емоційної готовності дітей старшого дошкільного віку до шкільного навчання (55,6% - високий рівень, 33,3% - середній рівень, 11,1% - низький рівень).

При дослідженні соціальної готовності дитини старшого дошкільного віку до шкільного навчання, а саме сформованості моральної поведінки та самооцінки, було виявлено, що високий рівень самооцінки мають – 55,6%, середній рівень – 33,3%, низький рівень – 11,1%.

Якщо у дитини був виявлений високий рівень мотиваційної готовності до школи і середній рівень інтелектуальної готовності, ми дійшли висновку про високий рівень шкільної готовності в цілому, оскільки мотиваційна готовність є визначальною. Якщо у дитини був виявлений середній рівень мотиваційної готовності до школи і високий рівень інтелектуальної готовності, його рівень шкільної готовності оцінювали як середній. У тому випадку, якщо у дитини був низький рівень мотиваційної готовності до школи і середній рівень інтелектуальної готовності, ми робили висновок про низький рівень шкільної готовності. Нарешті, якщо у дитини був низький рівень мотиваційної готовності до школи і високий рівень інтелектуальної готовності, ми дійшли висновку про середній рівень шкільної готовності.

При порівнянні отриманих даних, можна констатувати позитивну динаміку психологічної готовності дітей до навчання у школі. Дані результати можуть свідчити про те, що практичним психологом були адекватно підібрані форми та методи роботи з дітьми, правильно організована робота, надані необхідні рекомендації для вихователів.

Важливою складовою у покращенні результатів стала планомірна, організована підготовка до школи через взаємозв’язок всіх учасників єдиного освітньо-корекційного простору.

Сумісно з педагогічним колективом ЗЗСО №55, було розроблено план заходів та укладена угода про співпрацю. Але з причини роботи закладів в умовах карантину було здебільшого організовано віртуальну екскурсію по класам початкової школи «Стежинками першокласників», задля ознайомлення майбутніх першокласників з перспективою подальшого навчання.

Упродовж навчального року проведено: семінар (online)  «Особливості розвитку дітей старшого дошкільного віку»; професійний діалог «Психолог-педагоги» (online): «Психолого-педагогічні основи забезпечення розвиваючого середовища у закладі освіти»; круглий стіл (online) «Створення умов для успішної адаптації дітей у першому класі»; круглий стіл (online) «Узгодження та затвердження плану взаємодії закладу та ЗЗСО №55 на новий навчальний рік».

Організація освітнього процесу на принципах наступності та перспективності забезпечила всебічний гармонійний розвиток самодостатньої, ініціативної, компетентної особистості на перших суміжних ланках системи безперервної освіти.

Моніторинг якості дошкільної освіти в цілому засвідчив, що педагогічним колективом проведена значна робота щодо вдосконалення освітнього процесу.

Педагоги сумлінно ставилися до організації освітньої діяльності з дошкільниками, користувалися сучасними науковими розробками, авторськими методиками, розробками занять, свят та розваг, матеріалами з досвіду роботи кращих педагогів, періодичними педагогічними виданнями, інтернет-ресурсом, організували дистанційну роботу кожній віковій групі, створювали сприятливі умови для розвитку особистості кожної дитини, для її самореалізації, для розвитку пізнавальних інтересів дітей.

Проте, виходячи з результатів моніторингового дослідження досягнень дітей у поточному навчальному році, актуальною залишається робота над розвитком мовлення дітей, що мають вади тяжкі мовлення та застосування корекційного впливу за нозологіями для дітей з особливими освітніми потребами.

Враховуючи аналіз освітньої, корекційної, методичної та експериментальної роботи у 2020/2021 н.р., зважаючи на те, що питання забезпечення якості дошкільної освіти, на сучасному етапі, є вагомими і значущими, спираючись на методи навчання з урахуванням психофізичних порушень, здібностей та можливостей кожної дитини з особливими освітніми потребами, досягнення і перспективи розвитку закладу, з метою усунення недоліків і забезпечення більш високої якості дошкільної освіти, ефективного педагогічного впливу на розвиток особистості дитини, педагогічний колектив у наступному 2021/2022 н.р. спрямує свою діяльність на реалізацію науково-методичної роботи: «Забезпечувати якість дошкільної освіти як найважливішого ресурсу, що забезпечує максимальне розкриття потенціалу кожної дитини у всіх сферах життєдіяльності».

1. Продовжити дослідно-експериментальну діяльність за темою «Моделювання навчально-корекційного освітнього середовища в закладі дошкільної освіти».

2. Забезпечувати формування мовленнєвої компетентності у дітей з особливими освітніми потребами через впровадження індивідуального супроводу в єдиному корекційно-освітньому просторі.

3. Сприяти  підвищенню педагогічної та психологічної компетентності батьків, залученню їх до активної участі у роботі закладу, покращенню розвивального та ігрового середовища вікових груп.